ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ МІСТА: ХТО РОЗВИВАЄ КРИВИЙ РІГ, А ХТО РОЗВИВАЄ ІНФОРМАЦІЙНУ МАШИНУ ВІЛКУЛІВ
ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ МІСТА: ХТО РОЗВИВАЄ КРИВИЙ РІГ, А ХТО РОЗВИВАЄ ІНФОРМАЦІЙНУ МАШИНУ ВІЛКУЛІВ
Марія Червяченко Бурніс, директорка КП «Інститут розвитку міста Кривого Рогу». Фото: офіційний сайт ІРМ.
Назва у підприємства гучна - «Інститут розвитку міста». За логікою, саме тут мають народжуватися стратегії, інвестиції, урбаністика, нові виробництва, туристичні продукти, гранти і проєкти, які реально змінюють Кривий Ріг. Частина цього справді є. Але коли починаєш дивитися не на презентації, а на гроші, строки й результат, виникає незручне питання: скільки у діяльності ІРМ реального розвитку, а скільки - комунікації, супроводу, фестивалів, концепцій і багатомільйонного висвітлення діяльності міської влади?
І ось тут картина стає цікавою.
1. Для чого взагалі створили ІРМ
КП «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» створили рішенням міськради у липні 2012 року. Офіційно підприємство позиціонується як аналітичний центр, який має забезпечувати організаційну, ресурсну та проєктну підтримку сталого місцевого розвитку.
Серед заявлених функцій - підтримка стратегічного планування, проєктів розвитку, міжнародної співпраці, інвестицій, туризму, урбаністики та інших напрямів.
Джерело: офіційний сайт ІРМ.
2. Хто керував Інститутом
Історія керівників добре показує, що ІРМ - не автономний «think tank», а частина міської управлінської вертикалі.
За даними ЄДР та звітів самого підприємства:
- до вересня 2017 року директоркою була Олена Хохба;
- з вересня 2017 до квітня 2021 року - Костянтин Касьяненко;
- з квітня 2021 до вересня 2024 року - Юрій Власенко;
- з вересня 2024 року - Марія Червяченко Бурніс.
Джерело: Opendatabot, історія змін ЄДР.
3. Марія Червяченко Бурніс - не людина «з вулиці»
Нинішня директорка Марія Червяченко Бурніс працює в ІРМ давно. У деклараціях за 2020 рік вона вже фігурує як керівниця проєктів та програм у сфері інвестицій та місцевого економічного розвитку. У 2022-2023 роках - заступниця директора з управління проєктами, згодом - з міжнародної діяльності. У 2024 році очолила підприємство.
Тобто це класична внутрішня кар'єрна вертикаль: проєктний менеджер - заступник директора - директор.
У декларації за 2025 рік Червяченко Бурніс вказала 767 476 грн зарплати в ІРМ. Корпоративних прав і бізнесу у декларації не зазначено.
Джерела: архів декларацій; декларація за 2025 рік.
4. Керівний склад сьогодні
Станом на 2026 рік у керівному складі ІРМ:
- Марія Червяченко Бурніс - директорка;
- Світлана Хром - заступниця директора;
- Олександр Світличний - заступник директора з управління проєктами та міжнародної діяльності;
- Юлія Брянцова - головна бухгалтерка.
Окремими відділами займаються проєкти, міжнародна діяльність, туризм, атмосферне повітря, ОСББ, урбаністика, дизайн та інформаційне забезпечення.
Джерело: структура ІРМ.
5. Але є відділ, який багато пояснює
В ІРМ існує Відділ інформаційного забезпечення та комунікації.
Офіційна мета відділу сформульована дуже прямо: висвітлення діяльності ІРМ, розвитку міста і діяльності органів місцевого самоврядування у засобах масової інформації.
Начальник - Роман Заблоцький.
І ось тут ми підходимо до головного парадоксу. Комунальне підприємство, яке створене для розвитку міста, одночасно стало одним із ключових покупців медійного висвітлення міської влади.
Джерело: офіційний сайт ІРМ.
6. 71% закупівельної вартості - медійне висвітлення
За аналізом «Першого Криворізького» через BI Prozorro, з 2016 року очікувана вартість рекламно-інформаційних закупівель ІРМ становила близько 74,39 млн грн.
Очікувана вартість усіх закупівель підприємства у проаналізованому масиві - близько 104,63 млн грн.
Тобто приблизно 71% закупівельної вартості припадало на медійне висвітлення.
Це не означає, що 71% усього бюджету підприємства витрачалося на піар. Йдеться саме про структуру закупівель, які потрапили в BI Prozorro. Але показник усе одно дуже показовий.
Джерело: «Перший Криворізький».
7. Що з фінансами самого підприємства
За даними ЄДР/Opendatabot, у 2025 році ІРМ мав виторг близько 38,73 млн грн.
У 2026 році агрегатор показує понад 22,2 млн грн використаного бюджету на момент актуалізації даних.
Окремо у закупівельній історії видно десятки мільйонів гривень контрактів щороку.
Джерело: Opendatabot.
8. Тепер найважливіше: а що реально було зроблено?
Щоб не перетворювати матеріал на односторонню «чорнуху», треба чесно визнати: у ІРМ є реальні результати.
Найпомітніший - промисловий туризм.
У 2013 році при ІРМ створили профільний відділ. Були розроблені маршрути, залучені промислові підприємства, проводилися фестивалі індустріальної культури, готувалися гіди та промопродукти.
У 2017 році, за звітом ІРМ, було проведено 461 екскурсію для 8850 туристів. Фестиваль «Ніч індустріальної культури» відвідали близько 3,5 тисячі людей.
Це реальний результат. Індустріальний туризм став одним із небагатьох напрямів, де Кривий Ріг справді отримав впізнавану спеціалізацію.
Джерела: звіти ІРМ; історія розвитку промислового туризму.
9. Урбаністика: корисні документи є, але місто не стало Копенгагеном
У 2020 році в ІРМ створили Відділ дизайну та урбаністики.
Він розробив:
- довідник урбаністичних рішень;
- стандарти зупинок, топерів та аншлагів;
- елементи міської айдентики;
- дизайнерські концепції громадських просторів;
- схеми та візуальні рішення.
Це корисна робота. Проблема в іншому: між красивим PDF і реально зміненим міським середовищем є величезна дистанція.
Кривий Ріг у 2026 році все ще має проблеми з хаотичним візуальним середовищем, зупинками, занедбаними територіями, доступністю, якістю частини громадських просторів та довготривалими інфраструктурними проблемами.
Тому реальну ефективність відділу урбаністики треба оцінювати не за кількістю концепцій, а за часткою концепцій, які реально були реалізовані у фізичному просторі.
Джерело: матеріали ІРМ.
10. Індустріальний парк «Кривбас»: великий проєкт, але поки не готовий індустріальний парк
ІРМ активно просуває Індустріальний парк «Кривбас» як один із ключових інвестиційних проєктів міста.
Офіційна інвестиційна платформа у 2026 році показує необхідне фінансування близько 7,57 млн євро.
Але ступінь готовності проєкту на платформі - ТЕО.
Офіційно перший етап реалізації оцінюють у 2-3 роки, повну реалізацію - у 5-7 років.
Тобто називати парк «реалізованим успіхом» поки рано. Це все ще інвестиційний проєкт, а не повноцінно забудована промислова зона з десятками резидентів.
Джерела: Інвестиційна платформа Кривого Рогу.
11. Сміттєпереробний завод: ідея з 2017 року, а у 2026-му все ще проєкт
Ось найкращий тест на різницю між «працюємо над розвитком» і реальним результатом.
Ще у звіті ІРМ за 2017 рік Костянтин Касьяненко згадував роботу над проєктом будівництва заводу з переробки твердих побутових відходів.
У 2018 році ІРМ знову звітував про співпрацю з польськими консультантами щодо цього заводу.
Минає дев'ять років.
У 2026 році обласні інвестиційні матеріали все ще описують завод як проєкт для залучення інвестора. Орієнтовна вартість у нових документах - вже близько 66 млн доларів.
Міська екологічна документація підтверджує: є ТЕО, позитивний експертний звіт та оцінка впливу на довкілля, але самого комплексу досі немає.
Влада пояснює уповільнення реалізації російською агресією, і це об'єктивний фактор. Але початкові роботи над проєктом почалися задовго до 2022 року.
Тому питання абсолютно законне: скільки років може тривати «розвиток» проєкту, перш ніж громадянин має право запитати, де сам завод?
Джерела: звіти ІРМ 2017-2018; Управління екології; інвестиційний каталог 2026.
12. Стратегія розвитку до 2025 року: красиві цілі, але де підсумковий аудит?
ІРМ був одним із учасників стратегічного планування міста до 2025 року.
Стратегія декларувала три великі напрями:
- екологічно безпечне місто;
- диверсифікована конкурентоспроможна економіка;
- ефективне відкрите врядування і висока якість життя.
У 2026 році місто вже перейшло до нової Стратегії розвитку до 2030 року.
Але для чесної оцінки ІРМ потрібен не новий стратегічний буклет, а публічний підсумковий аудит попередньої стратегії:
- скільки цілей виконано повністю;
- скільки частково;
- скільки провалено;
- скільки коштів витрачено;
- який вимірюваний ефект для населення.
Без такого аудиту стратегія ризикує перетворюватися на цикл: написали одну - не підбили результат - написали наступну.
Джерело: офіційна сторінка стратегій міста.
13. Міжнародна діяльність: зустрічей багато, інвестиції треба рахувати окремо
Звіти ІРМ за 2017-2020 роки буквально переповнені міжнародними делегаціями, меморандумами, зустрічами, форумами і презентаціями.
Китай, Корея, Польща, Німеччина, Словаччина, ЄС, Норвегія, французькі консультанти - список довгий.
Але головна помилка будь-якої чиновницької звітності - вважати зустріч результатом.
Меморандум - не завод.
Делегація - не робочі місця.
Презентація - не інвестиція.
Тому по кожному міжнародному напряму треба рахувати не кількість зустрічей, а:
- скільки реальних інвестицій зайшло;
- скільки робочих місць створено;
- скільки грантових коштів реально отримано;
- скільки проєктів завершено.
14. Гранти: результати були, але масштаби скромніші за медіавитрати
У 2017 році ІРМ звітував про залучення близько 495,4 тис. грн додаткових коштів: грант 132,6 тис. грн та 362,8 тис. грн допомоги від «Метінвесту».
У 2018 році - 5 тис. грн через «Громадський бюджет», 600 тис. грн від ПівнГЗК та 300 тис. грн від ЦГЗК.
Ці гроші реальні і їх не треба знецінювати.
Але на фоні десятків мільйонів гривень, які згодом проходять через ІРМ на медійне висвітлення, виникає дуже незручне співвідношення масштабів.
Джерело: звіти керівників ІРМ.
15. ІРМ сьогодні - це вже не просто «аналітичний центр»
Фактична структура показує, що підприємство перетворилося на багатофункціональний комунальний комбайн.
У ньому одночасно є:
- проєкти та міжнародна діяльність;
- туризм;
- екологічна аналітика;
- підтримка ОСББ;
- урбаністика та дизайн;
- інвестиції;
- індустріальний парк;
- інформаційне забезпечення;
- медійні закупівлі.
Саме це ускладнює оцінку. Частина напрямів дає суспільно корисний продукт. Частина - довгострокові проєкти. А частина фактично обслуговує інформаційну політику міської влади.
16. Головна проблема - як виміряти «розвиток»
У бізнесі все просто: інвестував - отримав результат.
У комунальному «інституті розвитку» можна роками звітувати:
- про круглі столи;
- про робочі зустрічі;
- про участь у форумах;
- про меморандуми;
- про презентації;
- про концепції;
- про інформаційні кампанії.
Але мешканцю важливі інші показники:
- нові робочі місця;
- нові інвестори;
- нові виробництва;
- реалізовані громадські простори;
- працюючий сміттєпереробний завод;
- реальні резиденти індустріального парку;
- реальне зростання туристичного потоку;
- зміна якості міського середовища.
І ось саме тут ІРМ треба оцінювати значно жорсткіше.
17. Юрій Власенко - показова кадрова історія
Попередній директор Юрій Власенко теж пройшов внутрішню кар'єрну траєкторію.
До ІРМ він працював начальником відділу діяльності у сфері реклами на транспорті КП «Парковка та реклама». У 2020 році вже був заступником директора ІРМ, у 2021 році став директором і очолював підприємство до 2024 року.
Його сукупний задекларований сімейний дохід зріс з близько 34 тис. грн у 2016 році до понад 1,07 млн грн у 2023 році.
Це не доводить незаконного збагачення. Але демонструє, наскільки суттєво змінилася його економічна позиція разом із кар'єрним рухом у комунальній системі.
Джерело: Opendatabot.
18. Касьяненко після ІРМ теж залишився у виконкомі
Костянтин Касьяненко після керівництва ІРМ не зник із міської системи.
У деклараціях 2021-2026 років він фігурує як заступник начальника відділу з питань енергоменеджменту та впровадження енергозберігаючих технологій виконкому.
Тобто маємо ще один приклад кадрової безперервності: люди переходять між комунальними структурами і виконкомом, але залишаються всередині тієї самої муніципальної вертикалі.
Джерело: Opendatabot.
19. Що ІРМ реально можна зарахувати в плюс
- системний розвиток промислового туризму;
- створення туристичних маршрутів і продуктів;
- фестивалі індустріальної культури;
- урбаністичні стандарти й дизайн-рішення;
- підтримку міжнародних контактів;
- підготовку інвестиційних матеріалів;
- участь у грантових та міжнародних програмах;
- підготовку проєктів до DREAM та інших систем;
- інвестиційну платформу міста.
20. А що не можна записувати в «реалізований розвиток»
- меморандум, якщо після нього немає інвестиції;
- ТЕО, якщо об'єкт не побудований;
- візуалізацію, якщо вона не реалізована;
- інвестиційну пропозицію, якщо немає інвестора;
- форум, якщо після нього немає економічного ефекту;
- медійне висвітлення діяльності влади як «розвиток міста»;
- нову стратегію без публічного аудиту попередньої.
21. Жорсткий висновок
Моя оцінка: «Інститут розвитку міста» не є пустою структурою. Він реально створив і підтримував кілька корисних напрямів, особливо промисловий туризм, урбаністику та проєктну роботу.
Але назва підприємства створює очікування набагато більшого.
Коли структура існує з 2012 року, громадянин має право запитати: де великі завершені трансформаційні проєкти?
Сміттєпереробний завод обговорюється щонайменше з 2017 року - у 2026-му все ще інвестиційний проєкт.
Індустріальний парк «Кривбас» просувається роками - офіційна платформа досі показує стадію ТЕО.
Стратегія розвитку до 2025 року завершилася - але публічного, простого і жорсткого звіту «виконано / не виконано» мешканець не бачить.
На цьому тлі десятки мільйонів гривень на медіависвітлення виглядають особливо контрастно.
Тому головне питання до ІРМ звучить так: це Інститут розвитку міста чи Інститут презентації розвитку міста?
Бо справжній розвиток вимірюється не кількістю меморандумів, сторінок стратегії та хвилин ефіру.
Він вимірюється тим, що реально з'явилося в місті і працює.
22. Що треба копати далі
- повний бюджет ІРМ по роках з 2012 до 2026;
- зарплати, премії та надбавки всіх директорів;
- усі медійні закупівлі та їх частку у витратах ІРМ;
- повний аудит Стратегії розвитку до 2025 року;
- усі міжнародні меморандуми та їх фактичний економічний результат;
- усі залучені гранти по роках;
- скільки інвестицій реально зайшло через ІРМ;
- статус кожного великого інвестиційного проєкту;
- всі витрати на Індустріальний парк «Кривбас»;
- усі витрати на сміттєпереробний завод з моменту появи ідеї;
- скільки урбаністичних концепцій реально реалізовано;
- фактичну кількість туристів і доходи туристичного сектору;
- кадрові зв'язки керівників ІРМ із виконкомом та політичними структурами;
- повний список контрагентів підприємства.
Методологія: використані офіційний сайт КП «Інститут розвитку міста Кривого Рогу», ЄДР/Opendatabot, декларації у відображенні YouControl, DREAM, інвестиційна платформа Кривого Рогу, документи міськради, матеріали «Першого Криворізького», обласні інвестиційні каталоги та інші відкриті джерела. Оціночні судження відокремлені від установлених фактів. Дані перевірені станом на вересень 2026 року.
КОМЕНТАРІ
Написати коментар