Контракт продовжили. Що реально змінилось у «Криворіжтепломережі»: борги, аварії, ремонти та KPI
18 РОКІВ ОДНОГО ДИРЕКТОРА: 394 МІЛЬЙОНИ ПОТЕНЦІЙНО ЗАЙВИХ ВИТРАТ, 10,65 МІЛЬЯРДА ЗОБОВ'ЯЗАНЬ - І КОНТРАКТ ЩЕ НА РІК
2 вересня 2026 року Сергію Мітіну продовжили контракт директора КПТМ «Криворіжтепломережа» до 9 вересня 2027 року. На той момент він уже 18 років очолював підприємство. Я вирішив не сперечатися про те, «хороший» він директор чи «поганий». Я відкрив фінансову звітність, судові рішення, аудит, закупівлі, декларації та дані про найбільших підрядників. І тепер питання до міської влади звучить набагато простіше: за якими конкретно результатами цей контракт продовжують?
18 РОКІВ НА ПОСАДІ. І ЩЕ ОДИН РІК
Сергій Мітін очолює «Криворіжтепломережу» з 10 вересня 2008 року. 2 вересня 2026 року секретар Криворізької міської ради, виконувач обов'язків міського голови Юрій Вілкул підписав розпорядження №254-р про продовження контракту. За даними «Першого Криворізького», контракт №7 від 20 серпня 2021 року продовжили до 9 вересня 2027 року на підставі заяви самого Мітіна та за згодою сторін.
Тобто це вже не історія про керівника, який «щойно прийшов», «ще розбирається» або «успадкував проблеми від попередників». 18 років - достатній строк, щоб оцінювати не наміри, а результат.
ПРУФИ: офіційне розпорядження №254-р | «Перший Криворізький» про продовження контракту
ПЕРШЕ ПІВРІЧЧЯ 2026-ГО: МІНУС 631,9 МІЛЬЙОНА
Станом на 30 червня 2026 року фінансова картина виглядала так: чистий дохід підприємства за пів року - 812,794 млн грн, чистий фінансовий результат - мінус 631,887 млн грн, загальні зобов'язання - 10,648559 млрд грн.
На початку року на рахунках підприємства було 5,132 млн грн, наприкінці півріччя - 383 тис. грн. Поточні зобов'язання та забезпечення становили майже 10,65 млрд грн, з них близько 9 млрд грн припадало на товари, роботи та послуги.
Але є важлива обставина, яку не можна викидати з матеріалу лише тому, що вона незручна для критики. Саме підприємство пояснює значну частину проблем тарифною різницею. У сезоні 2025/2026 населення платило 1701,19 грн за Гкал, тоді як економічно обґрунтований тариф, за розрахунками підприємства, становив 4081,44 грн, а з кінця січня 2026 року - 4348,96 грн. Накопичену некомпенсовану різницю в тарифах за період із червня 2021 року до кінця березня 2026-го КП оцінювало у 1,62 млрд грн.
Тобто чесна теза не така: «10 мільярдів боргу - значить 10 мільярдів хтось украв». Це була б маніпуляція. Чесна теза інша: підприємство з гігантськими зобов'язаннями, величезними збитками та хронічним дефіцитом грошей 18 років очолює одна людина, і місто має пояснити, якими показниками оцінює ефективність її роботи.
ПРУФИ: Opendatabot, фінансові показники КП | аналіз фінзвітності за I півріччя 2026 року
393 996 745,49 ГРН: ЦИФРА, ЯКА ЗМІНЮЄ ВЕСЬ МАТЕРІАЛ
У рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/15838/21 відтворені результати зустрічної звірки державного фінансового контролю. І там є цифра, яка, на мою думку, значно важливіша за більшість політичних заяв навколо підприємства.
Саме таку суму, за матеріалами перевірки, підприємство понесло, зокрема, через невиконання умов господарських договорів. І найважливіше тут не моя оцінка. У документі прямо сказано, що це «може свідчити про непродуктивні (зайві) витрати Підприємства».
Поруч є ще 989 953,95 грн неефективно використаних бюджетних коштів на проєктно-кошторисну документацію, яка застаріла і стала непридатною. Разом ці дві суми дають 394 986 699,44 грн - загальну суму неефективного або потенційно неефективного використання ресурсів, зазначену в аудиті.
Це важливе уточнення, бо 393,996 млн і 394,986 млн - не дві різні «дірки» по майже 400 мільйонів. Друга цифра включає першу плюс майже 990 тисяч за непридатну документацію.
ПРУФ: рішення у справі №160/15838/21, де відтворені результати зустрічної звірки
АУДИТ: ПОРУШЕННЯ, ВТРАТИ, НЕДООТРИМАННЯ І РИЗИКИ
У тому самому документі Держаудитслужба зафіксувала кілька окремих категорій. Їх не можна механічно скласти і написати «стільки-то мільярдів украли». Але їх треба показати, бо саме вони описують якість управління підприємством.
| Що зафіксовано | Сума |
|---|---|
| Фінансові порушення, що призвели до втрат або недоотримання ресурсів | 1 481 437 746,35 грн |
| У тому числі порушення, що безпосередньо призвели до втрат | 2 811 899,31 грн |
| Недоотримання фінансових ресурсів через неперерахування коштів постачальнику газу та операторам ГРМ | 1 478 625 847,04 грн |
| Неефективне або потенційно неефективне використання фінансових ресурсів | 394 986 699,44 грн |
| Недоотримані доходи, упущені вигоди | 697 594 127,00 грн |
| Можливі втрати необоротних активів і земель | 146 896 005,40 грн |
| 13 процедур закупівель із порушеннями законодавства | 62 132 855,54 грн |
| Окремі закупівлі, де порушення встановлювали моніторинги ДАСУ | 8 139 902,00 грн |
І ще одна принципова деталь: у цьому ж документі аудит прямо визнавав, що затверджені тарифи не покривали реальних витрат підприємства. Тобто фінансову кризу не можна чесно пояснити лише «поганим директором». Але так само не можна тарифною різницею прикрити сотні мільйонів штрафів, пені, судових та інфляційних витрат, закупівельні порушення і власні управлінські рішення.
ПРУФ: справа №160/15838/21, результати державного фінансового контролю
ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА БУЛА. АУДИТ: СУТТЄВОГО ПОЛІПШЕННЯ НЕ ВІДБУЛОСЯ
Висновок аудиту звучить особливо неприємно для органу управління підприємством. У документі прямо зазначено: фінансова підтримка частково покривала фактичні витрати КП, але «суттєво не вплинула на поліпшення показників», не забезпечила беззбиткової діяльності та суттєво не зменшила рівень збитковості.
Статутний капітал КП теж зростав. За даними Opendatabot, у 2021 році він становив близько 196,65 млн грн, а нині - 322,504 млн грн. Але всю різницю не можна автоматично називати «живими грошима з бюджету», бо статутний капітал може збільшуватися і шляхом передачі майна.
ПРУФИ: аудит щодо фінансової підтримки | історія статутного капіталу КП
ТЕПЛО ВТРАЧАЛОСЯ ВСЕ БІЛЬШЕ
Аудит дає ще один показник, який важко замінити красивим пресрелізом: фактичні втрати теплової енергії в мережах.
| Рік | Фактичні втрати тепла |
|---|---|
| 2018 | 15,09% |
| 2019 | 19,33% |
| 2020 | 20,69% |
За два роки частка фактичних втрат зросла приблизно на 37% від рівня 2018 року. Невідповідність нормативних втрат і втрат, включених до тарифу, аудит пов'язав із недоотриманням підприємством 81 093 720 грн доходів. Ще 891 781,51 грн, за матеріалами перевірки, КП недоотримало через неподання до проєктів тарифів відповідних розрахунків витрат на покриття втрат.
Тобто ми знову бачимо дві правди одночасно: тарифні рішення справді били по підприємству, але й фактичний стан мереж ставав гіршим.
ПРУФ: дані аудиту про втрати тепла
ЗОБОВ'ЯЗАННЯ: 4,43 МІЛЬЯРДА У 2020-МУ, 10,65 МІЛЬЯРДА У 2026-МУ
| Період | Зобов'язання | Фінансовий результат |
|---|---|---|
| 2020 | 4,429 млрд грн | -318,995 млн грн |
| 2021 | 5,106 млрд грн | -725,336 млн грн |
| 2022 | 5,197 млрд грн | -20,516 млн грн |
| 2023 | 6,080 млрд грн | -676,020 млн грн |
| 2024 | 7,964 млрд грн | +56,103 млн грн |
| 2025 | 9,696 млрд грн | -985,695 млн грн |
| I півріччя 2026 | 10,649 млрд грн | -631,887 млн грн |
Від 2020 року до середини 2026-го зобов'язання зросли приблизно на 6,22 млрд грн, або на 140%. Так, у цей період були повномасштабна війна, інфляція, руйнування енергетики, тарифна різниця та зміна водозабезпечення після руйнування Каховської ГЕС. Але саме тому від керівництва і власника підприємства потрібен не лозунг «важкі часи», а чіткий план: що з цієї динаміки є об'єктивним, що управлінським, які показники треба зупинити і до якої дати.
ПРУФ: фінансова звітність та динаміка КП
ЗАКУПІВЛІ ВИРОСЛИ ДО МІЛЬЯРДІВ
За агрегованими даними Opendatabot, обсяг покупок «Криворіжтепломережі» у тендерній системі зріс із 18,94 млн грн у 2021 році до 1,705 млрд грн у 2024-му та 1,825 млрд грн у 2025-му. За неповний 2026 рік станом на вересень - ще 942,66 млн грн.
| Рік | Обсяг закупівель |
|---|---|
| 2021 | 18,94 млн грн |
| 2022 | 165,85 млн грн |
| 2023 | 375,74 млн грн |
| 2024 | 1,705 млрд грн |
| 2025 | 1,825 млрд грн |
| 2026, станом на вересень | 942,66 млн грн |
Тільки 2024, 2025 і неповний 2026 рік разом - 4,472 млрд грн закупівель.
ПРУФ: розділ «Участь у тендерах» КП
ХТО ОТРИМУЄ НАЙБІЛЬШІ ЗАМОВЛЕННЯ
| Постачальник | Обсяг закупівель |
|---|---|
| ТОВ «Херсонський Альянс Будівництва» | 1 316 495 634 грн |
| ТОВ «ТД Трубоізолкомплект» | 499 521 702 грн |
| ТОВ «Екоспецінвест» | 458 762 576 грн |
| ТОВ «ВКП Котлогаз» | 259 643 266 грн |
| ТОВ «Олір» | 204 751 439 грн |
| ТОВ «Тріада-Енерджі» | 168 161 244 грн |
| ТОВ «СКС-БУД» | 165 578 696 грн |
| ТОВ «Укрнафта-Постач» | 99 187 750 грн |
| ТОВ «Монтажспецконструкція» | 93 710 656 грн |
| ТОВ «Стем Інжиніринг» | 91 200 977 грн |
Перші три компанії разом - близько 2,275 млрд грн закупівель. Великий обсяг замовлень сам по собі не є доказом порушення. Але коли один постачальник переходить позначку в мільярд гривень від одного комунального підприємства, питання конкуренції, історії компанії та умов тендерів уже не просто цікавість журналіста.
ПРУФ: рейтинг постачальників «Криворіжтепломережі»
«ХЕРСОНСЬКИЙ АЛЬЯНС БУДІВНИЦТВА»: ПОНАД 1,3 МІЛЬЯРДА
Найбільший постачальник підприємства у відкритих тендерних даних - ТОВ «Херсонський Альянс Будівництва». Компанію зареєстрували 10 жовтня 2018 року. Нині директором, засновником на 100% і кінцевим бенефіціаром зазначений Денис Волошко. Статутний капітал - 100 тис. грн.
Дохід компанії у 2022 році становив 18,77 млн грн, у 2023-му - 67,88 млн грн, у 2024-му - 458,77 млн грн, а у 2025-му - 851,46 млн грн. У реєстровій історії в 2025 році також змінювалися засновники та бенефіціари. У березні Ігоря Сікана змінив Євген Білий, у липні 2025 року Денис Волошко замінив Білого. Сам факт зміни власників нічого незаконного не означає.
ПРУФ: реєстрові та фінансові дані ТОВ «ХАБ»
77 МІЛЬЙОНІВ БЕЗ ВІДКРИТИХ ТОРГІВ
7 листопада 2024 року «Криворіжтепломережа» уклала з «Херсонським Альянсом Будівництва» договір №447-24 на капітальний ремонт теплових мереж від котельні «КМК». Сума - 77 059 049,78 грн.
Договір уклали без застосування відкритих торгів, пославшись на нагальну потребу перед опалювальним сезоном. Але Держаудитслужба звернула увагу: відповідні заходи були включені до рішення виконкому ще 26 липня 2024 року, а прямий договір підписали лише 7 листопада.
Тобто питання аудитора очевидне: якщо потреба була відома ще в липні, чому за більш ніж три місяці не провели відкриту конкурентну процедуру?
У висновку моніторингу ДАСУ вказала на порушення закупівельних вимог і принципів добросовісної конкуренції та максимальної економії. У відповідь КП повідомило, що зауваження прийняло до уваги, а відповідальну працівницю Олену Щепілову наказом від 5 грудня 2024 року попередили про персональну відповідальність за такі порушення надалі.
ПРУФ: закупівля UA-2024-11-07-013943-a, договір, моніторинг ДАСУ і відповідь КП
У 2026 році цей підрядник продовжив отримувати великі замовлення. Зокрема, договір на капітальний ремонт тепломереж Металургійного теплового району укладено на 29 276 428,25 грн. Ще одна завершена закупівля - реконструкція системи електропостачання котельні на Прорізній, 87 зі встановленням когенераційної установки - на 12 774 404 грн.
ПРУФИ: ремонт мереж Металургійного району | договір на 29,276 млн грн | котельня на Прорізній, 87
«ЕКОСПЕЦІНВЕСТ»: 458,8 МІЛЬЙОНА І СПІР З ДЕРЖАУДИТСЛУЖБОЮ
Ще один великий постачальник - ТОВ «Екоспецінвест», на яке в агрегованих тендерних даних припадає близько 458,76 млн грн закупівель КП.
У 2025 році компанія отримала договір на ремонт теплових мереж Тернівського теплового району на 23 976 509,77 грн. Під час моніторингу ДАСУ звернула увагу, що подана учасником декларація щодо робіт підвищеної небезпеки не містила необхідних додатків та реєстрації у Держпраці, хоча цього вимагала тендерна документація. Аудитори також аналізували невідповідності у банківській гарантії.
А тепер важлива деталь на користь точності. «Криворіжтепломережа» оскаржила висновок ДАСУ. 2 жовтня 2025 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправним і скасував пункт 3 висновку, який вимагав припинити договірні зобов'язання за договором №187-25.
Тому писати «суд підтвердив незаконність договору» не можна. Так само некоректно було б сказати, що суд одним рішенням «скасував усі факти моніторингу». Він скасував конкретний пункт про припинення договору.
ПРУФИ: закупівля та моніторинг ДАСУ | рішення суду у справі №160/22672/25
76,2 МІЛЬЙОНА ФАКТИЧНО ПЕРЕРАХОВАНО. А ЕКСПЕРТИ РАХУВАЛИ ЗАВИЩЕННЯ
Окремо стоїть історія ТОВ «Асінктон строй». Тут уже є не лише сума договору, а й підтвердження фактичної оплати в судових матеріалах.
За договором №270-23 від 4 липня 2023 року «Криворіжтепломережа» впродовж серпня-грудня 2023 року фактично перерахувала компанії 76 197 620,67 грн.
За версією слідства, посередник ТОВ «Мега Опт Дніпро» купував частину матеріалів у виробників, а потім перепродавав їх «Асінктон строй» дорожче. Далі матеріали використовувалися у роботах для КП. У конкретному дослідженому епізоді судові матеріали посилаються на експертний висновок із сумою завищення 1 709 529,57 грн. В інших матеріалах провадження згадувалося аналітичне дослідження про можливу розтрату на 4,594 млн грн.
Це матеріали досудового розслідування і висновки, на які посилається сторона обвинувачення. Це не остаточний обвинувальний вирок.
ПРУФИ: фактичне перерахування 76,197 млн грн | матеріали експертизи у провадженні
ЩЕ ОДНЕ ПРОВАДЖЕННЯ: ПОНАД 8,1 МІЛЬЙОНА ЗА ВЕРСІЄЮ СЛІДСТВА
У 2026 році з'явився ще один епізод. За даними судового рішення, які цитує «Перший Криворізький», слідство вважає, що посадові особи ТОВ «Група Капітал Строй» та ТОВ «Мега Опт Дніпро» могли привласнити понад 8,1 млн грн коштів «Криворіжтепломережі». У провадженні фігурують четверо підозрюваних, а судово-економічна експертиза, за матеріалами справи, підтверджувала збитки більш ніж на 5,2 млн грн.
Станом на оприлюднені матеріали досудове розслідування тривало. Вироку у справі не було. Тому говорити можна про підозру, версію слідства та експертні розрахунки, але не про доведену вину.
ПРУФ: матеріал із посиланням на судову ухвалу
«МИ ЗАВЖДИ ТАК РОБИМО»: 5,2 МІЛЬЙОНА НА ОРЕНДУ АВТОКРАНА
Є епізод, де гроші врешті не витратили. Але саме тому він добре показує, навіщо потрібен зовнішній контроль закупівель.
У 2025 році КП уклало договір на оренду 16-тонного автокрана з оператором на 5,2 млн грн без ПДВ. Вартість становила 5000 грн за годину, орієнтовний обсяг - близько 1040 годин.
Аналітики DOZORRO порівняли ціну з іншими закупівлями. «Криворізька теплоцентраль» орендувала крани по 1020-1083 грн/год, «Укрнафта» - по 3525 та 4629 грн/год для більш потужної техніки і складніших умов, «Укргазвидобування» - по 2429 грн/год. Це не абсолютно однакові договори, тому порівнювати їх один до одного без поправок було б неправильно. Але розрив достатній, щоб ставити питання.
На запитання DOZORRO, чому підприємство не розглядає купівлю власного крана, від уповноваженої особи прозвучало: «Ми завжди так робимо». Після звернення аналітиків договір розірвали, кошти витратити не встигли.
ПРУФИ: розслідування DOZORRO | матеріал «Першого Криворізького»
ВАЖЛИВЕ ВИПРАВЛЕННЯ ДО ПОПЕРЕДНЬОЇ ПУБЛІКАЦІЇ: 53,16 ЧИ 54,06 МІЛЬЙОНА?
У попередній версії матеріалу я написав, що після апеляції та касації з «Криворіжтепломережі» мали стягнути 54 060 811,97 грн у дохід державного бюджету. Після повторної перевірки первинних документів я знайшов розбіжність, яку не можна замовчувати.
У постанові Верховного Суду від 27 березня 2024 року у справі №160/2307/23 кілька разів зазначено, що неусунутими залишилися порушення на 53 161 711,97 грн. Там же наведена арифметика: 86 061 711,97 грн мінус 32 900 000 грн.
Але в ухвалі Верховного Суду від 29 квітня 2024 року, яка цитує резолютивну частину постанови апеляційного суду, зазначено вже 54 060 811,97 грн. Різниця - 899 100 грн.
Я не буду обирати ту цифру, яка краще виглядає в заголовку. Первинні судові документи в доступному масиві суперечать один одному щодо точної суми. Те, що підтверджується беззаперечно: 27 березня 2024 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу підприємства без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Для остаточної відповіді, яка саме сума підлягала фактичному виконанню, треба піднімати виконавчий документ та матеріали виконання рішення. Це і є різниця між розслідуванням і бажанням будь-якою ціною написати красиву цифру.
ПРУФИ: постанова Верховного Суду від 27.03.2024 | ухвала Верховного Суду від 29.04.2024
ІНШИЙ СУД: БОРГ ПЕРЕД «КРИВОРІЗЬКОЮ ТЕПЛОЦЕНТРАЛЛЮ»
Ще один невеликий у масштабах мільярдів, але показовий епізод - справа №904/3857/25. 3 квітня 2026 року Господарський суд Дніпропетровської області розглянув вимоги АТ «Криворізька теплоцентраль» до КПТМ «Криворіжтепломережа».
У матеріалах фігурували 674 243,26 грн основного боргу, 19 362,69 грн інфляційних втрат, 5 815,06 грн 3% річних та 47 197,03 грн штрафу. Пеню суд не стягнув.
Це не мільярди. Але коли аудит уже раніше фіксував сотні мільйонів штрафів, пені, судових та інфляційних витрат, навіть невеликі нові спори стають частиною загальної картини.
ПРУФ: рішення Господарського суду у справі №904/3857/25
АВАРІЇ І ОПАЛЮВАЛЬНІ СЕЗОНИ: ТУТ Я НЕ БУДУ ВИГАДУВАТИ СТАТИСТИКУ
Повного відкритого реєстру всіх аварій та фактичних дат підключення кожного будинку за дев'ять останніх опалювальних сезонів я не знайшов. Тому цифри на кшталт «стільки-то сезонів провалено» або «стільки-то аварій щороку» без первинних журналів були б спекуляцією.
Є інше. У фінансовій звітності за перше півріччя 2026 року саме підприємство зазначало, що після зміни якості води та через багаторічне використання трубопроводів стало більше аварійних витоків, а витрати на воду і водовідведення зросли приблизно утричі. КП пов'язує це, зокрема, з наслідками руйнування Каховської ГЕС і більш агресивним хімічним складом води.
Це важливе пояснення. Але воно не скасовує питання: якщо мережі старіють, а аварійні витоки зростають, який показник оновлення мереж місто встановило директору і за скільки років він має вивести систему зі стану постійного латання?
ПРУФ: аналіз фінансової звітності з поясненнями самого КП
ЩО ПРАЦЮЄ НА КОРИСТЬ ПІДПРИЄМСТВА
Щоб цей матеріал не перетворювався на агітку, треба показати і те, що говорить міська влада на користь підприємства.
Офіційний сайт Криворізької міської ради повідомляє, що за чотири воєнні роки у місті прокладено понад 128 км нових труб та відремонтовано 46 котлів. На 2026 рік для «Криворіжтепломережі» заявлявся план замінити близько 41 км мереж, відремонтувати 12 котлів, запустити три блочно-модульні котельні та підготувати до роботи 66 котелень.
Міська влада також прямо говорить про кадровий дефіцит - до 50% вакансій на окремих напрямках. Це реальна проблема воєнного часу, і її теж треба враховувати.
Але є принципова різниця між «роботи ведуться» і «підприємство ефективне». Труби справді можуть замінюватися, котли ремонтуватися, генератори встановлюватися - і водночас фінансова модель, закупівлі або управління можуть залишатися проблемними. Одне не скасовує іншого.
ПРУФИ: дані міста про 128 км труб і 46 котлів | план на 2026 рік
СКІЛЬКИ ОТРИМУЄ ДИРЕКТОР
За декларацією за 2025 рік Сергій Мітін отримав у «Криворіжтепломережі» 1 121 000 грн зарплати, або в середньому близько 93,4 тис. грн на місяць до податків. Також він задекларував 268 048 грн пенсії та 25 тис. грн банківських процентів. На банківському рахунку було задекларовано 542 тис. грн, готівкою - 70 тис. грн.
Сам рівень зарплати не є доказом ефективності чи неефективності. Саме тому мені цікава не зарплата Мітіна, а що саме місто вимагає від директора за ці гроші.
ПРУФ: декларація Сергія Мітіна за 2025 рік
ТО ЩО МИ МАЄМО ПІСЛЯ 18 РОКІВ?
Ми маємо директора, який очолює підприємство з 2008 року і отримав контракт ще на рік.
Ми маємо 10,65 млрд грн зобов'язань станом на середину 2026 року та 631,9 млн грн збитку лише за перше півріччя.
Ми маємо аудиторський документ, де 393,996 млн грн штрафів, пені, судових зборів та інфляційних витрат названі такими, що можуть свідчити про непродуктивні витрати.
Ми маємо зафіксовані аудитом закупівельні порушення, зростання фактичних втрат тепла, непридатну проєктну документацію та висновок, що бюджетна підтримка суттєво не поліпшила показники.
Ми маємо 4,472 млрд грн закупівель лише за 2024, 2025 і частину 2026 року та концентрацію понад 2,27 млрд грн у трьох найбільших постачальників.
Ми маємо прямий договір на 77,059 млн грн, щодо якого ДАСУ встановила порушення, і саме КП повідомило, що зауваження прийняло до уваги.
Ми маємо кримінальні провадження з експертними розрахунками можливих завищень та збитків. Але не маємо права називати ці епізоди доведеною виною без вироків.
І водночас ми маємо реальні ремонти, десятки кілометрів замінених мереж, тарифну різницю, війну, кадровий голод і об'єктивні фактори, які погіршують фінансовий стан.
Саме тому висновок не може бути примітивним: «Мітін украв 10 мільярдів». Я не маю доказів такого твердження і не буду його писати.
Але я маю достатньо документів, щоб поставити інше питання:
Юрію Вілкуле, за якими конкретно KPI Ви продовжили контракт директору ще на один рік?
Який допустимий рівень зобов'язань? Який допустимий річний збиток? Скільки штрафів, пені та судових витрат вважається нормою? Який відсоток теплових втрат є граничним? Який мінімальний рівень конкуренції в закупівлях? Скільки кілометрів мереж директор зобов'язаний реально оновити за рік? Який показник аварійності має знизитися? Коли підприємство має вийти хоча б на стабілізацію?
І головне - який результат мав би бути достатньо поганим, щоб контракт не продовжили?
Бо якщо після 18 років на посаді, 10,65 млрд грн зобов'язань, майже мільярдного збитку за 2025 рік, сотень мільйонів штрафів, пені та судових витрат, аудиторських претензій і закупівельних історій громаді знову просто кажуть «контракт продовжено», то проблема вже не лише в директорі.
Проблема в системі, де результат керівника комунального підприємства чомусь оцінюють без публічно зрозумілих критеріїв.
ЩО ЩЕ ТРЕБА ДОКОПАТИ
У цьому розслідуванні залишається незакритий масив, який може дати ще точнішу картину: повний перелік казначейських транзакцій через Spending за ЄДРПОУ 03342184, фактичні оплати кожному великому підряднику, повні локальні кошториси з цінами матеріалів, виконавчі документи у справі №160/2307/23, журнали аварій і фактичного запуску кожної котельні за опалювальні сезони.
Саме після цього можна буде перейти від великих тендерних сум до питання, скільки реально сплачено, за що саме і чи відповідають ціни ринку.
ПІДТРИМАТИ «ДУМКИ КРІЗАЛІСА»
Якщо Ви вважаєте, що такі документи треба читати замість Вас, звіряти цифри, шукати судові рішення і ставити незручні питання тим, хто роками керує міськими ресурсами - підтримайте незалежну журналістику. Навіть 1 гривня має значення.
КОМЕНТАРІ
Написати коментар